Перспективи розвитку дитини із синдромом Дауна

      Довгий час існувало твердження, що тільки у виняткових випадках такі діти мали змогу трохи навчитися читати, виконувати просту роботу та можливість досягти деякої незалежності. Але останнім часом люди з таким діагнозом все частіше починають жити самостійно, влаштовуються на роботу та беруть участь у суспільному житті. Ці зміни обумовлені тим, що діти мають можливість жити в сім’ї, набувати соціального досвіду, проходити курс реабілітації в установах соціальної реабілітації дітей-інвалідів або у спеціальних центрах, які працюють із дітьми із синдромом Дауна. І, накінець, на краще змінилося відношення в суспільстві до людей з особливими потребами. 
     У демократичних країнах багато молодих людей із синдромом Дауна отримують початкову професійну освіту, яка тою чи іншою мірою відповідає їх інтересам і можливостям. Це дозволяє їм знайти роботу в різних сферах. Вони можуть працювати помічниками вихователів у дитячих садках, помічниками середнього медичного персоналу у клініках і соціальних установах, виконувати різносторонню технічну роботу в офісах, працювати у сфері обслуговування тощо. Відомі випадки, коли люди із синдромом Дауна займаються творчістю, образотворчим мистецтвом, музикою, хореографією, театром.
     Передбачити, яким чином буде розвиватися дитина з даним синдромом, неможливо, як і неможливо передбачити розвиток здорової дитини. Кожна дитина індивідуальна, і думка про те, що люди з цією патологією розвиваються однаково і тільки до певного рівня, помилкова. Такі діти відстають у розвитку, але темпи цього розвитку, як і його рівень, багато в чому залежать від умов, які створені дитині. 
    Вважалося, що з віком розумові здібності людей даної нозології поступово знижувалися. Але спостереження вчених за експериментальною групою протягом декількох років не підтвердили наявність цього явища. Зважаючи на останні дані, можливо зробити висновок, що зараз майбутнє дітей із синдромом Дауна більш оптимістичне, ніж будь-коли раніше.